7ya.vn.ua Місто, діти, життя 
Присвячується таким же дивним, як і я, що не дивлячись на чудову погоду за вікном, хандрять та депресують.
Причини у всіх різні….
Сьогодні моїх діток, ну і мене разом з ними, виписали з районної лікарні (скоро відгук напишу). Канікули ми провели «пречудово». Дітки отримували «смачні» порції антибіотиків у крапельницях та уколах, а я робила все можливе, щоб раптом не «виключити хорошу маму» (їм ж бо і так погано, як можна ….).
Крім всіх чудових процедур, які доводилось проходити (типу заміни катетера дитині, якій 2 рочки, кожних 2-3 дні), безкінечних аналізів та моїх пробіжок до аптеки, у нас ще дуже гарно починались ранки. Приблизно отак: дітки нарешті міцно сплять, бо пів ночі їм заважав кашель та лихоманка, і мені вдалось нарешті прихилити трохи голову на краєчок ліжка, та отут, раптом, як грім серед неба лунає звук вмикача світла. Риплячи, немов у фільмі жахів, включаються у палаті всі лампи і влітає прибиральниця. Без церемоній починає мити і прибирати. Виходячи, обов’язково кричить: «До сьомої винесіть сміття…»… Через хвилин 15 лунає: «На уколи»… І починається новий, наповнений позитивними емоціями день!…. І так майже 2 тижні.
Я прекрасно розумію, буває і гірше. Набагато гірше. Дякуючи Богу, мої діти виздоровіли і ми нарешті вдома… Але тепер мабуть треба лікувати мене. У мене не залишилось сил… Емоції закінчились.
Десь чула про такий термін, як емоційне вигорання, оце мабуть воно….
Не хочу нічого. Прекрасна погода, квіти у лісі, тепло…. Я так чекала цієї весни, дні рахувала…. А тепер…
І що робити далі?…
Сидячи на кухні, доїдаючи порцію спагеті з тунцем, та запиваючи це все солодким чаєм я думала, думала….
І надумала дати хандрі бій! Навіть прикинула план «бою».
Удар перший: ранкові пробіжки (підходить будь-який спорт на свіжому повітрі)
Знаю з досвіду, що «лікує» такі речі робота і активна фізична діяльність. З спортом у мене цієї весни (поки що) не склалося. Чи то я лінива, чи то погода була не підходяща, не знаю. Але , мабуть, час настав. Ранкові пробіжки для весняної депресії це «самоє то». Виробляються «гормони щастя», активується робота головного мозку і зникають сантиметри на талії. А ще, я обожню слухати на світанку солов’я та активно прокидатися разом із природою.
Колись для мене такі пробіжки були допінгом. Я без них просто не могла… Але… Сімейні будні, смачні пироги та тепле ліжко взяли своє. Ну, ви розумієте)
Удар другий: книги, музика, кіно…
У лікарні, коли діткам вже покращало і вони спокійно дивились мультик, я мала можливість перебрати давно скачані та забуті книги на ноутбуці.
Я обожнюю читати. У свій час завдяки деяким книгам, я змогла змінити своє життя у кращий бік. Останнім часом читала більше по роботі. Зараз можна і відволіктись.
Дуже хочу прочитати «Скарлет» Олександри Риплей. Фільм я бачила багато разів. Взагалі обожнюю такі романи, тим більше навесні… (ну, кожному своє…).
Потім, у моєму списку є книга «Сила позитивної думки» Нормана Піла. Я вже її читала. Хочу знову перечитати.
Наступна книга по вихованню «Коли ваша дитина зводить вас з розуму» Еди Ле Шан. Теж давно хотіла її прочитати, та все не вистачало часу. До речі, прихильникам книг у паперовому форматі, рекомендую переглянути список біблілотек Вінниці.
Також гарно мотивують правильні фільми (тільки не серіали, а то є шанс загрузнути, так і не побачивши весну). Список мотивуючих фільмів для жінок обіцяю опублікувати окремо.
Ну і музика! Як без неї! Я слухаю багато різних видів музики. Поп, рок, лаундж, джаз… По настрою. Це, мабуть, дуже індивідуальне питання.
Удар третій: закінчити рутини у роботі
Коли немає сил на щось нове, треба завершити початі справи, позакривати «хвости» і навести лад. Це рутинна робота, яка не потребує великих зусиль, зате відмінно приводить у порядок думки.
Удар четвертий: генеральне прибирання
Один з моїх девізів, який не дуже люблять мої домочадці : «Порядок у домі – порядок у голові». Тим більше, до Великодня неодмінно треба вимити всі вікна, випрати ковдри, та випрасувати одяг (роботи не на один день). Залишилось скласти список всього, що ще треба вимити-почистити-натерти і з задоволенням викреслювати зроблені справи (найулюбленіша частина, чи не так?))).
Удар п’ятий: приємності для себе
Можливо, комусь більше сподобається починати саме з цього кроку, будь-ласка. Як вважаєте за потрібне. Взагалі,краще всього, постійно приділяти час своїй зовнішності і душевним бажанням, тоді не буде проблем.
У мам це не завжди виходить, особливо коли дітки хворіють…. Та старатись треба. Тому що, заглядаючи наперед, дуже хочеться гуляти з дочкою і бути схожою на її подружку, а не на маму)).
Паралельно до попередніх кроків необхідно полегшити меню. В ідеалі дотримуватись Посту. Корисно і для тіла, і для душі. Включити у повсякденний догляд за шкірою засоби від пігментації, та давно вже пора було обзавестись кремами з УФ-фільтрами. Ластовиння вже встигло прикрасити моє обличчя ((.
Крім того, я обожнюю маски з глини та кофейні скраби для всього тіла. Також добавлю у своє меню трав’яні чаї. Що і вам рекомендую!))
Останніми «штрихами» будуть візит до перукарні, на манікюр (тільки після генерального прибирання), і до крамнички за гарненькою кофтинкою до Великодня.
Втіливши у життя план по боротьбі з хадрячим настроєм та апатією, від цих неприємних штук не залишиться і сліду.
На це просто не буде часу))).
Залишилось (всього-на-всього) зібратись з силами і … завдати першого удару!
А як ви позбуваєтесь хандри? Пишіть! Цікаво!
