Вінницька районна лікарня. Хірургія — відгук

Вже ж дуже хотілось мені щоб день народження було не таким, як у останні роки. Емоцій хотілося. Що ж, отримала я їх багато. У хірургічному відділенні районної лікарні…

Ниркова коліка – річ дуже неприємна. Що це «воно» і що мене чекає потім, я знаю добре. Не вперше вже. Але зараз не про це.

Відношення лікарів та медперсоналу

О 4-й ранку черговий хірург чекав на швидку у приймальному відділенні районки. Що ж, зустріли нормально. Обезболюючого не пожаліли, поклали крапельницю і навіть зміряли температуру. Лікар не то що оглянув, так, погодився зі мною, що це дійсно коліка судячи з мого «досвіду» і пішов «досипати» зміну.

Вранці до мене ніхто, крім медсестри, що встановлювала по призначенню крапельниці, не прийшов. На наступний день теж. Третього дня, я вже трохи прийшла до тями, і звернулася з запитанням: чому аналізи ніхто не призначає і де мій лікар. Медсестра швиденько набрала у мене з вени кров і відправила у ординаторську.

Знайшла лікаря сама. Він відправив мене шукати свою медичну карту у реєстратуру поліклініки, бо моїх слів про діагноз йому було не достатньо. Бачте обстеження, яке мали б провести у цьому випадку, мабуть не передбачене…

Потім направив на УЗД у приватну клініку. Побачивши результати зробив вигляд, що дуже зажурений і призначив ще на два дні крапельниці…

Решти аналізів мені ніхто так і не призначив. Крапельниці ставилися аби як. В наслідок чого на обох руках у мене гематоми і почувалась я після них жахливо.  За температурою тіла пацієнтів  ніхто не слідкує, навіть у післяопераційних хворих. Медсестри грубі та невиховані.

Я знаю, що оперуватися у цю лікарню приїздять з інших областей України, але навіть за великі гроші елементарної уваги не дочекаєшся. Наприклад жінці, що приїхала з м. Біла Церква на операцію медсестра на прохання зміряти тиск відповіла, що НЕ МАЄ БАЖАННЯ. Її операція, на хвилиночку, коштувала 75 000 грн.

Інша жінка зі слабким серцем потребувала термінової кардіограми.  Вона була не в змозі нормально з ліжка піднятися, і замість того щоб принести апарат у палату і все зробити – медсестра її стала відправляти у поліклініку, хоча лікар їй сказав зробити протилежне….

Інтер’єр та зручності

У палатах розміщення переважно на 4-х осіб. Ліжка зручні, не савдеп.. Регулюється нахил. А от постільна білизна жахлива. Треба мати свою.

Вікна — металопластик. Провітрювали приміщення ми собі самі. Кварцування палат не передбачене, тільки коридори.

Зручності є на поверсі. Також є душова з бойлером і окремо туалет. Прибирають двічі на добу, але запах хлору просто жахливий…

Їдальня у іншому крилі. Меню для хворих на дієті не передбачене. Зі мною у палаті перебувала бабка після операції, років 75. Їй можна біло тільки перемелену їжу. То коли ніхто з родичів не міг принести – вона сиділа голодна, не кажучи вже по зміну підгузків…

Ліки, звичайно, ніхто не пропонує. Все за свої гроші.

Мене мало хвилює те, як поставилися особисто до мене. Нічого критичного. Біль зняли і за те дякую. Далі я вже знайду собі адекватного лікаря. Але ж скільки людей страждає через отаку недбалість, халатність та безвідповідальність! Соромно, шановні медики, просто соромно!

Фото у мене немає.