Як ми з’їздили на оздоровлення до санаторію у Яремче

Яремче —  маленьке містечко на заході України, що серед карпатських вершин, немов маля у лоні матері, і воно не зуміло мене вразити… Може це я — не цінителька гірських просторів, а може влада містечка не дуже печеться про комфорт жителів та гостей – не знаю. Не так давно покинула це це місто з неприємним осадом на душі і не думаю, що матиму бажання сюди ще колись приїхати. Хоча, хто його зна…. (Заздалегідь вибачаюсь за якість фото. Під руками був тільки телефон).

А тепер по порядку. 

Безкоштовна путівка у санаторій «Прикарпатський»

Я не раз писала, що являюся мамою двох часто хворіючих діток. У санаторій ми просилися давно. Та ніяк не виходило: то кашлюк, то бронхіт, то нема путівок. До речі, вам мабуть буде цікаво почитати, як отримати безкоштовну путівку до санаторію. І от, пролунав заповітний дзвінок, і голос у трубці мене оповістив: є путівка у Яремче, виїзд через кілька днів. Щастю не було меж! Ми швиденько зібрались і поїхали! З думками, що цілий місяць будемо насолоджуватись чудовою природою і оздоровлюватись. Та рано розмріялись.

Санаторій «Прикарпатський»: прошу вибачення заздалегідь у персоналу

Так, персонал, а особливо лікар Олеся Андріївна і працівники їдальні – дуже чудові люди. Тай взагалі, у Яремчі люди приємні. Мають якесь людське відношення, вміють ввійти у положення. Але умови…

Це якийсь жах. Як у пульмонологічному санаторії може бути пліснява? Сюди діти з астмою приїздять! Стіни облуплені, палати схожі на карцери. Як сказав один батько: «Це чим моя дитина заслужила такі умови?» і забрав сина через кілька днів, бо у корпусі хлопець просто задихався.

Корпусів кілька, спальних 3, якщо не помиляюсь, і такі умови скрізь. Тут холодніше ніж у інших регіонах України. Опалення ж, зі слів персоналу, вмикають на початку листопаду. Тобто діти сплять у холодних кімнатах. Наприклад, у середині вересня на вулиці +10, вночі +3. Я сумніваюсь, що там настільки теплі ковдри,  що діти не будуть мерзнути.

Ще одне, що мені «сподобалось», це висока захворюваність. Тут просто розплідник вірусів. За два тижні мої діти перенесли 2 вірусні інфекції. Як тільки ми приїхали, весь перший корпус «качало» від кишкової інфекції. Прогресивно, чи не так?

Путівки дають важко хворим діткам, навіть не розуміючи, куди їх відправляють. Наприклад: привезла мама дівчинку, 9 років. Дитина нещодавно перенесла операцію на серці і має хворі нирки. Банальний насморк у дитини провокує відмову нирок і вона опиняється у реанімації. Малу  відправили на «оздоровлення»…

 

Яке тут може бути оздоровлення??? Пробули вони тут цілий тиждень і поїхали додому, бо дитині стало гірше.

Крім того, ще мені «подобається» розміщення санаторію: метрів за 50 від 1-го корпусу (де знаходяться найменші дітки 6-10 років) проходить залізнична дорога і поряд дорога міжміського сполучення, по якій вдень та вночі їздять фури та легкові авто. Сказати, що тут нема чим дихати – це нічого не сказати. Перейти дорогу між корпусами – це ще те випробовування. Окремо напишу.

Про харчування

А от харчування тут більш-менш нормальне, але порції досить маленькі. На сніданок, зазвичай, каша з котлетою, чи макарони з сарделькою (куркою, м’ясною підливою). Другий сніданок це булочки з чаєм, або бутерброд з маслом/сиром/ковбасою. Обід – це перше (суп або борщ) і на друге частіше всього картопляне пюре з підливою і порцією овочів у вареному, тушкованому чи сирому вигляді. А також щось м’ясне. На десерт дають яблука чи виноград. Полуденок – бутерброд чи булочка і чай. На вечерю молочна каша або запіканка творожна, і каша з підливою, рибою або котлетою. Досить непогано і наїстись, якщо тобі років 6, можна. А от хлопцям по 15-17 років цього, звичайно, замало.

Чому я на початку сказала що працівники їдальні добрі люди? По-перше, варто мені було попросити харчувати тут сина – мені це дозволили безкоштовно. Мало того, батьки, після дітей можуть поїсти також безкоштовно. Коли у мене діти захворіли, і ми не могли відвідувати їдальню, дівчата-повари мені насипали повні лоточки і посміхались: «І ви з малими поїжте…». Тож їм окремо дякую!

Процедури

Основний, так сказати, мотив, з яким сюди відправляють, це кліматотерапія. Та ніде не вказано, що чистим повітрям можна подихати тільки за кілометр від санаторію. Тобто, якщо ви маєте змогу оплачувати собі проживання весь термін перебування дитини у санаторію, і можливість по часу, що також актуально, то ви і будете водити свою дитину на прогулянки.

З дітьми які тут без батьків, звичайно, гуляють. По місту (у магазин, на дитячий майданчик), раз у тиждень ідуть десь до річки і ближче до гір. Називати це кліматотерапією язик не повертається.

Що до процедур, як таких, то тут є:

• Тубус-кварц (7 днів);
• Сольова кімната (10 днів);
• Масаж (10 днів);
• Ароматерапія (10 днів);
• Фіточаї;
• Дихальна гімнастика.

Процедури чергують. Наприклад, закінчився курс кварцу, призначають масаж.

Варто сказати, що у сольовій кімнаті правил не дотримуються. Діти то заходять, то виходять. Сама кімната облаштована  не дуже. Ефект сумнівний.

Про інфраструктуру міста, дороги та інше

Нещодавній буревій трохи зачепив і Яремче. Такого вітру я у житті не бачила. Та гори буквально спасли містечко. Обійшлося кількома нещасними випадками, але, на щастя, без жертв, і зламаними деревами. Так от, через дні три після буревію ми вибрались погуляти. Пройти по «тротуарах», які видно колись мають ремонтуватись (за два тижні ні одного робочого я не бачила), було не можливо. Зламане гілля просто лежало посеред дороги.

Окремо про пішохідні переходи. Біля санаторію їх два. Адекватні водії сповільнюють рух. Але адекватні не всі. Поряд – перехрестя з досить  активним рухом. Ні однієї «зебри» немає, світлофора – немає. Людей багато. Дітей також. Нема слів.

Куди піти у Яремчі?

Якщо вам ще цікаво, то розкажу куди у Яремчі можна піти і на що подивитися.

Вольєрне господарство на Ведмежій горі

Такий собі міні-зоопарк. Тут є багато видів фазанів, голубів і інших птахів. Багато оленів і диких свиней. Ну гарно, є чудовий олень з великими рогами. Звірів можна погодувати.

Музей «Карпати у мініатюрі»

Цікаво. Дітей найбільше вразив потяг.

Водоспад «Пробій»

Так, гарно, але досить страшно. Щоб потрапити сюди треба пройти міст центральний,  там трохи стан не дуже добрий.

 

 

Слонова скеля

Дуже гарна місцина. Краєвид просто вражаючий.

Скелі Довбуша

 

Сувенірний ринок

Базарчик не великий. В основному тут продають вишиванки, вироби з хутра овець, дерева. Є глиняний посуд ручної роботи, та безліч сувенірів (статуеток, підсвічників, ножів і т.п.), а також іграшки ручної роботи. Симпатично, але досить дорого. Місцеві і хто має можливість з приїжджих воліють на ринок поїхати до Коломиї. Там кажуть величезний ринок, де і вишиванку купиш і на сувеніри залишиться.

Є безліч платних екскурсій. Можна покататися на конях, поїздити на квадроциклах та відправитись на Маковицю пішки чи на джипі. Але на все потрібні гроші, як банально б це не звучало.

Ну і на останок про ціни. Продукти тут дорожчі ніж у нас процентів на 10. На рахунок житла, то можна знати кімнату і за 50 грн на добу, але з умовою що ти там будеш тільки ночувати. В середньому кімнати коштують 150-200 грн з людини на добу.

Місто Яремче саме по собі гарненьке і тихе. І, можливо, якби не жахливі умови у санаторії, враження були б інші. Бо люди тут дійсно добрі і чуйні.

От така у нас була подорож. А тепер чекаю ваших коментарів!